"Ще коли він тільки лежав у лікарні перебинтований, я йому казав - так не буде завжди. Пройде якийсь період, ми кудись поїдемо, побачимо щось нове", - розповідає тато про те, як налаштовував дитину на довгу боротьбу.

Роман Олексів
Постраждалий під час ракетного удару по Вінниці

Історія Романа Олексіва, 9-річного хлопчика зі Львова, стала справжнім символом дитячої стійкості під час війни. Дитина отримала 45% внутрішніх і 35% зовнішніх  опіків тіла, перелом руки, був перебитий м'яз правої ноги, осколкові поранення голови під час російського ракетного удару по Вінниці у 2022 році. На жаль, його мама, яка була разом з ним у момент терористичної атаки, загинула на місці.

війна
Роман після ракетного удару

Стан Романа був дуже важким, пригадують лікарі, які на той час були обережні у своїх оцінках майбутнього дитини. “Лікарі не були впевнені, що Рома зможе доїхати до Дрездена, такий у нього був стан," — розповідає про перші дні після ракетного удару батько Ярослав Олексів.

Романа терміново транспортували медичним приватним літаком до Німеччини. Після року інтенсивного лікування та понад 30-ти операцій, дитина стала на ноги. Сьогодні Роман не лише навчився ходити заново, а й повернувся до бальних танців, якими займався з самого раннього віку.

Roman Baluk/Reuters

Наразі Рома з татом Ярославом більшу частину часу проводять у німецькому Дрездені, де дитина проходить складний курс лікування і реабілітації в одній із найбільших опікових лікарень Німеччини – Universitätsklinikum Carl Gustav Carus Dresden.

“Ми все здолаємо, я впевнений, просто не все відбувається швидко," – переконаний батько Ярослав Олексів.

Заявка на лікування

 Отримайте доступ до лікування в іноземних клініках за програмою Medevac Ukraine. Ваше здоров’я — наша спільна мета!

Інші історії

Усі історії
Олексій Чиж та Іван Пепеляшко
Військові льотчики

“Ми були в одному екіпажі. Як впали - так, були весь час разом (сміється). У нас навіть, коли ми були в полоні, стояли ліжка поруч. Але, коли нас розподілили на лікування в різні країни, Олексія в Німеччину, а мене в Норвегію. Ось це була справжня трагедія, цілих 9 місяців не бачитися”, – каже Іван Пепеляшко.

Олексій Савін
IT-інженер

“Коли 24 лютого, я побачив, що люди в паніці: біжать в магазини, хтось виїжджає, мене це … Я така людина, що я собі таке дозволити не можу, я себе не буду поважати. Тому, в перший день я пішов здати кров, а в другий вже записався в ТрО".