«Ще коли він тільки лежав у лікарні перебинтований, я йому казав — так не буде завжди. Пройде якийсь період, ми кудись поїдемо, побачимо щось нове», — розповідає тато про те, як налаштовував дитину на довгу боротьбу.

Роман Олексів
Постраждалий під час ракетного удару по Вінниці

Історія Романа Олексіва зі Львова стала справжнім символом дитячої стійкості під час війни. Йому було 7 років, коли під час російського ракетного удару по Вінниці у 2022 році він отримав 45% внутрішніх і 35% зовнішніх опіків тіла, перелом руки, перебитий м'яз правої ноги, осколкові поранення голови. На жаль, його мама, яка була з ним у момент терористичної атаки, загинула на місці.

війна
Роман після ракетного удару

Стан Романа був дуже важким, пригадують лікарі, які на той час були обережні у своїх оцінках майбутнього дитини. «Лікарі не були впевнені, що Рома зможе доїхати до Дрездена, такий у нього був стан», — розповідає про перші дні після ракетного удару батько Ярослав Олексів.

Романа терміново транспортували до Німеччини медичним приватним літаком. Після року інтенсивного лікування та понад 30 операцій дитина змогла встати на ноги. Сьогодні Роман не лише знову навчився ходити, а й повернувся до бальних танців, якими займався з раннього віку.

Roman Baluk/Reuters

Наразі Рома з татом Ярославом більшу частину часу проводять у німецькому Дрездені, де дитина проходить складний курс лікування і реабілітації в одній із найбільших опікових лікарень Німеччини – Universitätsklinikum Carl Gustav Carus Dresden.

«Ми все здолаємо, я впевнений, просто не все відбувається швидко», — переконаний батько Ярослав Олексів.

Заявка на лікування

 Отримайте доступ до лікування в іноземних клініках за програмою Medevac Ukraine. Ваше здоров’я — наша спільна мета!

Інші історії

Усі історії
Олексій Чиж та Іван Пепеляшко
Військові льотчики

«Ми були в одному екіпажі. Як впали, так і були весь час разом (сміється). Навіть коли перебували в полоні, наші ліжка стояли поруч. Але під час розподілу на лікування Олексія відправили до Німеччини, а мене — до Норвегії. Ось це була справжня трагедія — цілих 9 місяців не бачитися.

Олексій Савін
IT-інженер

«Коли 24 лютого я побачив, що люди в паніці: біжать в магазини, хтось виїжджає, мене це… Я така людина, що не можу собі дозволити таке. Я себе не поважатиму. Тому в перший день пішов здати кров, а в другий вже записався в ТрО».