Пережиті моменти у перші дні повномасштабного вторгнення зробили їх ближчими за рідних братів. Навіть їхні історії з війни звучать майже ідентично.

Знайомтеся, військові льотчики Олексій Чиж та Іван Пепеляшко — ті, хто тримали мирне небо над містами в перші дні лютневої зими та стримували просування ворога на північному кордоні.
‍

‍

8 березня 2022 року окупанти збили з ракети їхній Мі-8. Вони встигли катапультуватися з гвинтокрила до трощі, але не змогли втекти від ворога на землі.

❝ Під час приземлення ми отримали однакові травми ніг — багатоуламкові переломи великогомілкових кісток. У Івана ще був додатково перелом трьох нижніх хребців ❞,  — розповідає Олексій Чиж.

‍

‍

Після повернення бійців спершу лікували в київському госпіталі, проте травми не загоювались. Два місяці перебування в полоні дали про себе знати: в нозі Олексія вже встигла завестися бактерія, а в Івана почали неправильно зростатися травмовані хребці. Через ці ускладнення рідні військових вирішили подати їх на програму лікування за кордоном. Тоді вперше за 4 місяці історія двох побратимів розійшлася.

‍

❝ Ми були в одному екіпажі. Як впали, так і були весь час разом (сміється). Навіть коли перебували в полоні, наші ліжка стояли поруч. Але під час розподілу на лікування Олексія відправили до Німеччини, а мене — до Норвегії. Ось це була справжня трагедія — цілих 9 місяців не бачитися ❞, — каже Іван Пепеляшко. 

‍

‍

Сьогодні Олексій Чиж та Іван Пепеляшко вже в Україні. Вони обидва повернулися з лікування за кордоном і зараз проходять реабілітацію вдома, щоб знову впевнено стояти на ногах і продовжувати робити те, з чого починалася їхня історія війни.

‍